Агентство з розшуку та управління активами вирішило відмовити в підписанні протоколу про результати електронних торгів, що відбулися 8 січня в системі «Прозорро.Продажі» щодо продажу 460 га землі на полонині Боржава Закарпатської області.
Про це йдеться в повідомленні АРМА, надісланому LB.ua.
Зазначається, що отримана під час перевірки інформація свідчить про наявність ознак зв’язку, які вважаються неприйнятними за міжнародними стандартами повернення активів, оскільки можуть створити ризик фактичного повернення активу під контроль колишніх власників.
АРМА направило офіційні звернення до Національного антикорупційного бюро та САП для отримання процесуальної оцінки встановленого зв’язку.
“Після отримання позиції компетентних органів Агентство забезпечить подальші дії відповідно до законодавства, зокрема, проведення нової оцінки та організацію повторного аукціону з урахуванням оновлених підходів до управління арештованими активами, передбачених законом про реформування АРМА”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві також запевняють, що на прикладі продажу землі в полоні Боржави вдосконалили підходи до перевірки учасників аукціону з метою «інституціоналізації превентивних антикорупційних запобіжників, а не реагування постфактум».
Наголошується, що електронна система «Прозорро.Продажі» забезпечує конкурентоспроможність і прозорість торгів, а АРМА відповідає за кінцевий результат – недопущення повернення активу під контроль осіб, причетних до кримінальних правопорушень.
Контекст
Земельні ділянки загальною площею 460 га на Боржавщині передано в управління АРМА на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 5 липня 2024 року.
Андрій Вінграновський переміг в аукціоні з продажу 41 земельної ділянки за 5,4 млн грн (стартова ціна – 10,4 млн грн), а також 208 ділянок і станцій крісельного підйомника зі станцією підйомника за 39,1 млн грн (стартова ціна – 75,2 млн грн). Тоді як Ігоря Власюка визнано переможцем аукціону з продажу 245 земельних ділянок за 45 млн грн (стартова ціна – 88,2 млн грн).
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна стверджує, що переможцями цих торгів стали особи, пов'язані з Сергієм Льовочкіним і Владиславом Каськівим.
Держава почала шукати інвесторів для будівництва гірськолижного курорту «Боржава» ще у 2013 році для реалізації проекту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Проте ряд проектів не було реалізовано через розкрадання коштів посадовцями ДАБІ, яке на той час очолював Каськів, і ДІК, як виявили детективи НАБУ.
