Оригінал (італійською):
Nel mezzo del cammin di nostra vita
mi ritrovai per una selva oscura,
ché la diritta via era smarrita.
Переклад (українською):
Посеред шляху нашого життя
я опинився в темнім лісі,
бо правдивий шлях був загублений.
Тлумачення:
Початкова метафора «темного лісу» — про кризу середнього віку та духовне заблукання людини. Це образ переходу від невизначеності й гріха до пошуку дороги до порятунку й істини.
=========================
Оригінал (італійською):
Per me si va ne la città dolente,
per me si va ne l’etterno dolore,
per me si va tra la perduta gente.
…Lasciate ogne speranza, voi ch’entrate.
Переклад (українською):
Через мене йдеш у місто болю,
через мене йдеш у вічний страждання,
через мене йдеш серед загублених людей.
…Покиньте всяку надію, ви, що входите.
Тлумачення:
Надпис на брамах пекла — суворе попередження про остаточність вироку і відсутність спасіння для приречених. Тут підкреслено ідею божественної справедливості та жорстокості покарання за гріх.
=========================
Оригінал (італійською):
Non ragioniam di lor, ma guarda e passa.
Переклад (українською):
Не міркуй про них словами, а дивись і пройди.
Тлумачення:
Порада Віргілія не затримуватися на жалобі чи цікавості до приречених душ. Це заклик до милосердя й практичності: уникати марного співчуття, яке відволікає від дороги порятунку.
=========================
Оригінал (італійською):
Considerate la vostra semenza:
fatti non foste a viver come bruti,
ma per seguir virtute e canoscenza.
Переклад (українською):
Пригадуйте своє походження:
ви не створені жити як звірі,
а щоб шукати чесноти й пізнання.
Тлумачення:
Заклик до людської величі й прагнення до знання — один із центрів дантівської етики. Утім у контексті розповіді про Улісса це також застереження: прагнення пізнання може перейти в гординю і призвести до загибелі.
=========================
Оригінал (італійською):
Amor, ch’al cor gentil ratto s’apprende…
Переклад (українською):
Любов, що в серце шляхетне швидко вривається…
Тлумачення:
Це початок монологу Франчески да Ріміні про владну, рішучу силу любові. Дантівська любов — сила, що як творить возвишення, так і веде до трагедії, коли виходить за межі розуму й моралі.
=========================
Оригінал (італійською):
E quindi uscimmo a riveder le stelle.
Переклад (українською):
І звідти ми вийшли, щоб знову побачити зорі.
Тлумачення:
Кінець пекельної частини поеми — символ відродження, надії та повернення до світла. Зорі тут уособлюють божественний порядок, напрямок і можливість нового початку.
=========================
Оригінал (італійською):
L’amor che move il sole e l’altre stelle.
Переклад (українською):
Любов, що рухає Сонце й інші зорі.
Тлумачення:
Кульмінаційна формула Парадізо: Бог уособлюється як абсолютна Любов, рушійна сила всесвіту. Це підсумок дантівської теології — все існує в русі, що породжується божественною любов’ю.
=========================
Оригінал (італійською):
Nel suo profondo vidi che s’interna
legato con amore in uno volume
ciò che per l’universo si squaderna.
Переклад (українською):
У його глибині я побачив, що зв’язане любов’ю в одному взірці
те, що простягається по всьому всесвіту.
Тлумачення:
Образ єдності творіння: різноманітність світу впорядкована і «зв’язана любов’ю» у єдине ціле. Дантова візія показує гармонію між любов’ю, мудрістю й космічним порядком.