Нідерланди розробляють захист від дронів для своїх САУ PzH 2000NL
Компанія COBBS Industries BV оголосив про створення першої в Нідерландах системи боротьби з безпілотниками для Міністерства оборони. Нове рішення призначене для захисту самохідних гаубиць PzH 2000NL, які перебувають на озброєнні Королівської армії Нідерландів. Про це пише Визнання армії.
За словами виробника, ініціатива з’явилася на тлі того, що артилерійські підрозділи в усьому світі стикаються зі зростаючим використанням невеликих безпілотних літальних апаратів і безпілотників FPV, які полюють за дорогою бронетехнікою.
Система боротьби з безпілотниками базується на повноцінній конструкції багатошарової металевої сітки навколо гаубиці. Він утворює купол над баштою і додаткові панелі для захисту лоба, бортів і корми. Такий підхід створює бар’єр між бронею та атакуючим дроном, змушуючи його детонувати раніше або втрачати керованість. Конструкція нагадує імпровізовані «шашлики», які використовувалися під час війни в Україні, але відрізняється тим, що це стандартизований комплект, а не польове рішення.
COBBS Industries BV
Матеріалом сітки, ймовірно, буде загартована сталь або сплав, оптимізований для зупинки невеликих високошвидкісних транспортних засобів без значного збільшення ваги 55-тонного агрегату. Важливими елементами є повне покриття навколо вежі, посилені дуги для протистояння атакам зверху та бічні панелі над відсіками для боєприпасів. У той же час відкрита конструкція забезпечує вентиляцію двигуна і знижує ризик перевантаження.
PzH 2000NL є модифікацією німецької 155-мм самохідної гармати Panzerhaubitze 2000, яка може вражати цілі на відстані до 50 км. Він використовувався в місіях НАТО і був переданий Україні. Досвід його використання показав необхідність додаткового захисту від дронів.
COBBS Industries спеціалізується на постачанні готового обладнання та технологій для оборонних і правоохоронних органів. У компанії зазначають, що проект є частиною ширшої програми створення пасивного захисту від повітряних загроз.
Зазначається, що виробник в першу чергу бере досвід війни в Україні, де артилерійські частини неодноразово були обстріляні безпілотниками з системами наведення та малогабаритними високоточними боєприпасами. Це змусило армії НАТО шукати шляхи підвищення живучості техніки на полі бою.
