Норвегія зафіксувала стрибок радіації на кордоні з Росією. Виявлено сліди цезію-137 і урану-235, які входять до складу палива для ядерних реакторів і «начинки» для ядерної зброї. Про це повідомляє The Barents Observer. Управління з радіаційної та ядерної безпеки Норвегії (DSA) повідомляє, що кількість цезію, виявлена в повітряних фільтрах, є «дуже низькою». Фільтри з Вікшеф'єлля та Сванховда аналізуються у підрозділі готовності до надзвичайних ситуацій у Пасвіку раз на тиждень. Радіоактивний цезій-137 з'явився десь між 9 і 12 вересня. Бредо Мьоллер з відділу готовності до надзвичайних ситуацій DSA у Сванході не хвилюється.
«Рівні явно вищі за норму, але не становлять небезпеки для людей або навколишнього середовища», — сказав Меллер Barents Observer. «Ми зафіксували 5 мкБк/м3 на фільтрувальній станції в Сванховді на 37-му тижні (9-16 вересня), і ми виміряли таку саму концентрацію (5 мкБк/м3) на фільтрувальній станції у Вікшеф’єллі на 36/37-му тижні (5-12 вересня)», — пояснює він.
Бредо Меллер каже, що DSA проведе додаткові тести протягом наступних кількох днів
“Ми не здивуємося, якщо вони виявляться на такому ж рівні, як ми бачили сьогодні”, – зазначив він.
DSA повідомляє, що інших радіоактивних ізотопів при дослідженні фільтрів виявлено не було. Також невідомо, чи дали якісь вимірювання на російському боці кордону подібні результати. Жоден інший фільтр у північній Норвегії чи фінській Лапландії не виявив піку цезію за минулий тиждень. Цезій-137 утворюється як продукт поділу в процесі роботи ядерного реактора.
Підводні човни та криголами, які працюють у Баренцевому морі з баз уздовж узбережжя Кольського півострова, несуть численні морські реактори. Масштабні стратегічні навчання Ocean 2024 завершилися 16 вересня, але малоймовірно, що такі викиди походять від морського реактора, що працює в морі. Невеликі витоки цезію-137 частіше трапляються під час пуску реактора чи обслуговування, або під час поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Бредо Мьоллер каже, що цезій також міг походити від лісових пожеж. Опади від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та навіть ядерні випробування в атмосфері до 1962 року все ще можна виміряти в природі. Період напіврозпаду цезію-137 становить близько 30 років. Коли горять старі дерева, радіоактивність може піднятися в повітря і рознестися вітром. Російські зброярі з Росатома все літо і початок осені працювали на полігоні Панково на Новій Землі. На полігоні проводяться випробування крилатої ядерної ракети “Буревісник”, яка повинна мати більш-менш відкрите охолодження міні-реактора. Однак робота на полігоні є суворо конфіденційною, і дуже мало інформації стає публічним. Офіційних повідомлень про те, що «Буревісник» проходить випробування, немає, але ознаки цього можна побачити, вивчивши щодня оновлювані супутникові зображення Арктичного архіпелагу. Протягом літа Barents Observer бачив кілька вантажних і спеціальних суден у водах Панково, а протягом останніх кількох тижнів два великих транспортних літаки Росатома Іл-76 періодично стояли в аеропорту Рогачево на Новій Землі.
Передбачається, що сині літаки виконують операції, пов'язані з випробуваннями “Буревісника”. Кілька атомних криголамів пришвартовані на базі Атомфлоту в Мурманську. Видання припускає, що радіоактивний ізотоп, який зараз вимірюють у Фінмарку, цілком міг прилетіти здалеку, залежно від напрямку вітру. Як повідомлялося, Росія готується до випробувань експериментальної крилатої ракети з ядерним двигуном “Буревісник”, теоретична дальність польоту якої становить тисячі кілометрів. Випробування можуть проходити на архіпелазі Нова Земля в Арктиці.
