Повідомляється про його смерть Associated Press з посиланням на родину, уточнивши, що письменник пішов із миром, у Лімі, в колі найближчих.
«Його смерть стане болем для родини, друзів і читачів у всьому світі. Але ми віримо, що знайдемо розраду в усвідомленні того, що він прожив довге, багате життя і залишив по собі велику літературну спадщину, яка переживе його».– йдеться в офіційній заяві родини.
Маріо Варгас Льоса є автором понад шістдесяти романів, п’єс, есе та науково-популярних текстів, у яких він з аналітичною глибиною досліджував феномен влади, корупції, диктатури, свободи та опору. Його літературний дебют відбувся в 1959 році збіркою оповідань Лос-Хефес («Дівчата та інші історії»), але книга принесла йому справжню славу La ciudad y los perros («Час героя», 1963), де він змалював жорстоку дійсність військової академії – з власного досвіду.
Роман викликав скандал на батьківщині – перуанська армія публічно засудила автора, звинувативши його в наклепі, а тираж книги був частково знищений. Саме цей текст відкрив Варґасу Льосі двері до плеяди «латиноамериканського буму» — потужної хвилі письменників 60-70-х років, серед яких також були Габріель Гарсіа Маркес, Хуліо Кортасар і Карлос Фуентес.
Його роман Розмова в соборі («Розмова в соборі», 1969) вважається одним із головних політичних творів 20 століття — тонкий психологізм, глибокі діалоги та безкомпромісна критика авторитаризму зробили його літературною класикою.
Варгас Льоса не обмежувався лише художнім писанням – він був активним публіцистом, автором колонок, зокрема в циклі П'єдра де Токеякі були опубліковані у провідних ЗМІ Іспанії та Латинської Америки.
У 1990 році Варгас Льоса навіть балотувався в президенти Перу, обіцяючи навести порядок в економіці країни, яка переживала глибоку кризу. Він програв вибори Альберто Фухіморі, але не покидав публічного простору — продовжував активно висловлюватися на політичні теми та підтримувати демократичні рухи.
У 2010 році Шведська академія присудила йому Нобелівську премію з літератури «за картографію структури влади та проникливі образи опору, бунту та поразки особистості».
Маріо Варгас Льоса залишив по собі не лише тексти, а цілу епоху — епоху критичного мислення, яскравої мови та інтелектуальної сміливості. Його голос назавжди залишиться в історії світової літератури.
