Там повідомили про неможливість підтвердити інформацію щодо формування батальйону з 3 тис. громадян Північної Кореї для участі в бойових діях РФ у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських військових. Водночас зазначалося, що 14 жовтня Володимир Путін направив до Держдуми текст угоди про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю, підписаної обома країнами в червні. Відомо, що в угоді йдеться про “взаємне співробітництво у сфері оборони та безпеки”.

“Кремль, імовірно, використає пункт угоди про “взаємну оборону”, щоб забезпечити юридичне обґрунтування для розгортання північнокорейських солдатів у російській зоні бойових дій у відповідь на вторгнення армії США в Курську область. “Нещодавно з'явилися повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейських військовослужбовців діє поблизу окупованого Донецька”, – йдеться у звіті.

Інститут також зазначає, що згадана угода свідчить про те, що російський диктатор все ще намагається знайти альтернативні шляхи посилення ЗСУ, щоб уникнути оголошення часткової чи загальної мобілізації. За даними ISW, лідер Кремля продовжує покладатися на криптомобілізацію та волонтерські підрозділи, щоб уникнути негативних суспільних наслідків широкомасштабної мобілізації. Зазначається, що особливо гостро це стало після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року.

“Використання північнокорейського персоналу згідно із застереженням про взаємну оборону російсько-північнокорейського договору є частиною тих самих ширших зусиль. Схоже, що Путін більш готовий прийняти північнокорейський персонал до російської армії та брати участь у інших зусиллях зі створення нерегулярних сил, ніж закликати до ширшої мобілізації для реалістичного врегулювання бойової ситуації на театрі війни”, – йдеться у звіті Інституту вивчення війни.