Про це повідомляє Bloomberg. Саміт, який розпочався ще у 2022 році, мав на меті виробити юридично обов’язковий документ. Його метою було врегулювати використання небезпечних хімічних речовин, обмежити виробництво пластику та поступово відмовитися від одноразових пластикових виробів, таких як пакети та столові прибори. Незважаючи на те, що більшість країн підтримали ідею створення такого договору, переговори були заблоковані невеликою групою держав, включаючи Саудівську Аравію, Росію та Іран. Вони виступили проти нових обмежень, стверджуючи, що регулювання хімічних продуктів і скорочення видобутку нафти виходять за рамки мандата Комітету. Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що до 2040 року світове виробництво пластику зросте на 60%, досягнувши 736 мільйонів тонн на рік. Це поглиблює кризу забруднення екосистем, адже пластик накопичується у водоймах, ґрунтах і навіть в організмі людини. Дослідження вчених також підтверджують токсичність пластикових матеріалів та їх вплив на здоров'я людини та природу.
Позитивні ініціативи у світі
Незважаючи на відсутність прогресу на глобальному рівні, деякі країни та організації активно впроваджують місцеві ініціативи:
- Влада Осло (Норвегія) заборонила використання одноразових стаканчиків, через які щорічно утворюється понад 3 мільйони одиниць пластикового сміття.
- У Європі виробники пластику закривають заводи через зниження попиту.
- Американські дослідники з Північно-західного університету запропонували інноваційні рішення для боротьби із забрудненням пластиком.
Незважаючи на провал у Пусані, країни продовжуватимуть переговори щодо глобального договору. Експерти сподіваються, що тиск громадськості та екологічних організацій змусить уряди замислитися над загрозами, які створює забруднення пластиком.
