Громадська організація Transparency International Україна повідомила, що Національній поліції України досі критично не вистачає електронних браслетів. Є 145 робочих апаратів.
«За інформацією, наданою Нацполіцією у відповідь на запит ТІ Україна, в Україні залишається гостра проблема дефіциту електронних засобів контролю (ЕЗК), відомих як електронні браслети, для спостереження за підозрюваними та обвинуваченими», – – йдеться в повідомленні ІДИ.
Відзначається, що на балансі Нацполіції перебуває 300 ЕЗК. Втрачено 32 ВЕЗ, у тому числі внаслідок бойових дій. 115 приладів несправні. 8 – пройти тестування після тривалого використання для визначення можливості подальшого безпечного та ефективного використання.
Лише 145 електронних елементів керування залишаються в робочому станіі всі вони тепер використовуються для електронного контролю за підозрюваними та обвинуваченими, яким судом встановлено ЕЦП. Тому вільних і придатних для використання пристроїв в країні не залишилося.
«Таким чином, майже половина наявних електронних браслетів є непридатними», – зазначили в ТІУ.
За даними поліції, остання закупівля електронного обладнання проводилася в кінці 2019 року, та закупівля нових запланована у 2025-2026 роках за наявності фінансування.
«Це створює серйозні перешкоди для ефективного застосування запобіжних заходів, особливо у справах НАБУ, де фігурантами часто є впливові особи, які мають зв’язки та ресурси для втечі та переховування за кордоном», – підкреслили в ГО, додавши, що близько 12% справ у ВАКС розглядаються без обвинувачених через їх переховування від суду.
У ситуаціях, коли суд покладає на підозрюваного/обвинуваченого обов’язок носити електронний пристрій, а у поліції немає вільного пристрою, сторона захисту, користуючись цим, просить суд змінити перелік обов’язків.
Основна мотивація захисту полягає в тому, що продовжувати застосування такого заходу немає необхідності, оскільки ШОЕ на особі ніколи не носилося, жодних інших покладених на нього обов’язків у період носіння браслета підозрюваний/обвинувачений не порушував.
У Transparency International Україна кажуть, що прикладами такої проблеми є справи Андрія Одарченка, який переховується за кордоном, і Павла Кириленка, якому суд скасував зобов’язання носити браслет через віддаленість вільного пристрою.