Українська компанія показала проект багатокаліберного зенітно-ракетного комплексу «Шершень» на стенді Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України (НАУДІ) на Всесвітньому оборонному салоні-2026 у Саудівській Аравії. Про це повідомили «Військовий».

ЗРК випробували п'ятьма типами ракет. Це радянські ракети, іноземні моделі та ракети українського виробництва.

“Це виключає залежність від одного постачальника, тому що ті, хто працюють в конкурентному середовищі і хочуть прив'язати до себе замовника на десятки років. І тоді виникає ситуація, коли пускові установки, умовно, є, а ракет немає, і обсяги виробництва ракет, по-перше, невеликі, а по-друге, вони з кожним роком дорожчають”, – розповів “Військовому” директор НАУДІ Сергій Гончаров.

До складу зенітно-ракетного комплексу входять пункт управління радіолокаційної станції, пускові установки, пусково-заряджаючі та транспортні заряджаючі.

Пускова установка реалізована за принципом ізраїльської системи ППО “Барак”. Це означає, що пускова установка не обов'язково стріляє з машини. Його можна зняти з платформи за допомогою системи «мультиліфт» і розгорнути на землі як окрему пускову установку. Після цього машина може змінити положення.

Комплекс не прив'язаний до конкретної радіолокаційної станції. Директор НАУДІ пояснив, що за бажанням замовника комплекс може бути адаптований під різні радари. Жорсткої прив'язки до конкретних виробників немає.

ЗРК також може працювати з українською системою управління “Кречет”. Він передає дані з інших радарів і джерел виявлення повітряних цілей.

Схема розташування пускової установки ЗРК у транспортному положенні з ракетами Р-27

“Військовий”

Як повідомляється, дальність ураження залежить від типу ракети. Реактивні снаряди Р-27 встановлені на макеті пускової установки в транспортному положенні. У варіанті Р-27ЕТ1 з тепловою головкою самонаведення ці ракети використовуються на індійському ЗРК «Самар-2». Там дальність ураження повітряної цілі не перевищує 20 км.

За ракетними можливостями комплекс відноситься до систем малої дальності. «Військові» порівнюють його з німецьким IRIS-T SLM і норвезько-американським NASAMS.

Нагадаємо, Україна замовив Ще 18 систем ППО IRIS-T від німецького виробника Diehl Defense. Збройні сили України вже використовують дев’ять систем IRIS-T. Компанія також оголосила про плани збільшити виробництво пускових установок для версій IRIS-T SLM і IRIS-T SLS у 2026 році.

Також повідомлялося, що Норвегія працює з Україною над інтеграцією ракет-перехоплювачів вітчизняного виробництва для використання в системах ППО NASAMS.