Україна наближається до повної легалізації криптовалют — Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10225-д про віртуальні активи. Документ готує правову базу для інтеграції з європейськими стандартами MiCA, вводить нові податки, правила звітності та визначає повноваження регуляторів. Однак це все ще викликає багато питань і занепокоєння серед компаній і користувачів.
- Читайте також: Правило 20-80% більше не працює: як правильно заряджати смартфон у 2025 році
У новому законопроєкті чітко прописані умови, за яких криптовалюта визнається юридичним активом, але не платіжним засобом. Українці зможуть офіційно зберігати, купувати або продавати криптоактиви, але не розплачуватися ними в магазинах або за послуги. Держава запроваджує контроль за транзакціями, створює реєстр провайдерів криптопослуг та встановлює вимоги до ідентифікації користувачів. Це означає фактичний кінець епохи анонімності в криптопросторі.
Як зміниться оподаткування криптовалют
Головне нововведення – офіційне оподаткування прибутку від операцій з криптовалютами. З отриманого прибутку користувачі сплачуватимуть 18% ПДФО та 5% військового збору. При цьому передбачено пільговий період: у 2026 році для криптоактивів, придбаних до набрання чинності законом, діятиме знижена ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%.
Дрібні операції залишаться поза податковим обліком. Якщо обсяг операцій менше однієї мінімальної зарплати (8 тисяч гривень), податок не стягується. Обмін криптовалюта на криптовалюту або випуск токенів також не оподатковуються. Однак кожен власник криптовалюти повинен буде декларувати свої доходи самостійно, оскільки жоден банк або біржа не буде виступати податковим агентом.
Контроль, ліцензування та захист користувачів
Усі криптосервіси, які працюватимуть з українцями, мають отримати дозвіл від регулятора та проходити щорічну перевірку. Це стосується бірж, обмінників і гаманців. Провайдери будуть зобов'язані зберігати дані клієнтів, проводити фінансовий моніторинг і звітувати перед державою. За несанкціоновану діяльність передбачені штрафи та кримінальна відповідальність.
Для користувачів це створює подвійний ефект: з одного боку, більше безпеки та можливість офіційно відновити доступ до вкрадених або заблокованих активів, з іншого боку, повна втрата конфіденційності. Всі великі перекази будуть відстежуватися, а використання «анонімних ботів» або нелегальних обмінників стане ризиком. У разі витоку даних або технічної помилки страховик відшкодує збитки — за законом ліцензовані сервіси зобов’язані мати фінансове покриття.
Нові правила спрямовані на очищення ринку від шахрайства та чорних грошей, але для дрібних користувачів і трейдерів це ще й шанс вивести свою діяльність із тіні. Очікується, що закон набуде чинності у 2026 році, а його повна імплементація завершиться до 2029 року.
