Бізнесмен Сергій Тищенко хоче укласти угоду про визнання винуватості зі САП. При цьому, за даними джерел LB.ua в НАБУ і САП, збитки за угодою в п'ять разів менші за завдані державі, які оцінюються майже в 1 млрд грн.

26 серпня Вищий антикорупційний суд (ВАС) почав розгляд цієї угоди у справі про розтрату арештованих нафтопродуктів бізнесмена-втікача Сергія Курченка на суму близько 817 млн ​​грн. Засідання проходить у закритому режимі — «для збереження таємниці слідства та безпеки учасників процесу», наполягав прокурор Олександр Снєгирьов.

20 серпня суд пом'якшив запобіжний захід Тищенку: замість домашнього арешту він перебуває під особистим зобов'язанням.

Суть справи

Слідство вважає, що у 2014-2015 роках Сергій Тищенко разом із екс-нардепом Сергієм Пашинським заволоділи майже 100 тисячами тонн нафтопродуктів олігарха-втікача Сергія Курченка. Їх ринкова вартість становила близько 817 млн ​​грн.

Після Революції Гідності ці ресурси були конфісковані та передані для реалізації державному підприємству «Укртранснафтопродукт» з метою поповнення бюджету. Проте, за даними НАБУ та САП, кошти від їх продажу пішли компаніям, пов’язаним із Тищенком.

Хронологія арештів і запобіжних заходів

• Лютий 2024. СБУ вручила підозри Пашинському, Тищенку та іншим фігурантам справи. Тоді збитки державі оцінювали майже в 1 мільярд гривень.
• Заставу за Пашинського – 272,5 млн грн – внесли підприємства ОПК, які входять до очолюваної ним Національної асоціації ОПК України, мотивуючи це важливістю діяльності екс-нардепа у відсічі російській агресії. Його відпустили. Його захищав адвокат Ігор Федур.
• Тищенка взяли під варту із заставою 363 млн грн, яку пізніше зменшили до 181 млн грн.
• Попри наявність британського паспорта, понад 200 поїздок за кордон та родину, яка проживає за межами України, у серпні 2025 року суд пом’якшив йому запобіжний захід.

Як працювала схема

• Керівник “Укртранснафтопродукту” Володимир Гаврилов, за даними слідства, фактично підпорядковувався Тищенку і працював у приміщеннях його групи компаній “Фактор”.
• Реалізація нафтопродуктів здійснювалася через компанію “Укройлпродукт”, пов'язану з Тищенком, і зі значними знижками. У результаті держава втратила близько 250 млн грн, а загальний борг сягнув понад 400 млн грн.
• Кошти проходили через банк «Фортуна», який належав Тищенку. На рахунки афілійованих компаній було перераховано приблизно 329 млн грн.
• Частину грошей (≈100 млн грн) перерахували на депозити «Укроїлпродукту», але після ліквідації банку кредити так і не повернули.
• Після завершення формальностей Тищенко визнав себе банкрутом.

Участь колишньої дружини

• За даними слідства, до схеми могла бути причетна колишня дружина бізнесмена Олена Тищенко.
• У 2015 році вона працювала в Адміністрації президента та МВС і формально не мала права займатися бізнесом.
• Водночас вона була власницею компанії Copper Homes Ltd (острів Мен), яка володіла маєтком у британському графстві Суррей вартістю близько £5 млн.
• Під час процедури банкрутства цей маєток було продано, а у 2020 році британська влада арештувала пов’язані з ним активи на £65 млн.
• Сім'я також мала нерухомість у Франції через компанію Sci Du Grand Chene.
• Справа в СІЗО
• Незважаючи на перебування під вартою, Тищенко, за версією слідства, продовжував контролювати бізнес за допомогою IP-телефонії.
• У співпраці з підсанкційним російським бізнесменом Ігорем Наумцем (Hunigran Holding) організував перерозподіл активів на Житомирщині.
• Його брат очолив наглядову раду ВАТ «Коростенський кар’єр», а син став директором підприємства.
• Разом із мером Коростеня Володимиром Москаленком вони позиціонували себе як меценати, але водночас підтримували діяльність псевдорелігійної організації «АллатРа», яка поширювала проросійські наративи та згодом була ліквідована правоохоронцями.

Активи видані на матір

• Після викриття схем Тищенко переписав основні бізнес-активи своїй матері Мотроні Тищенко.
• Вона стала формальним власником 99,5% Фортуна Банку.
• Через ТОВ «ТІС-КОМПАНІ» (97% належать матері, 3% — доньці) контролювала компанію «Фактор орбіта» та 99,5% акцій «Житомирської Ласощі».
• Дохід Житомирської фабрики солодощів зріс з нуля у 2020 році до 305 тис. грн у 2022 році та понад 575 млн грн у 2023 році.
• Також Мотрону Тищенку належало ПАТ «Коростенський завод Хіммаш», яке виконувало держоборонзамовлення, зокрема для «Укргазвидобування», і експортувало продукцію до Іраку. Згідно з журналістськими розслідуваннями, ця продукція могла бути використана для виробництва російських безпілотників-камікадзе «Шахед».

Інкриміновані статті

Сергія Тищенка звинувачують у:

• Частиною 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 — співучасть у злочині;
• Частиною 5 ст. 191 — привласнення та розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем;
• Частиною 1 ст. 255 — створення злочинної організації.