Ризики одноразової заборони діючих речовин у засобах захисту рослин за стандартами Європейського Союзу значно недооцінені.
Про це свідчать дані трьох незалежних досліджень — Smart Country (VAR), НУБіП (EBA) і HFFA Research (UKAB), пише AgroPortal.ua.
Дослідження підкреслює:
- з 24,5 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь України близько 10 мільйонів гектарів ризикують стати нерентабельними або втратити продуктивність;
- втрати врожаю можуть становити 14 млн т щороку;
- економічні втрати можуть перевищити 4,3 мільярда доларів;
- у перерахунку на ключові культури економічні втрати можуть сягати $144/га;
- загальне падіння валових зборів — до -20%;
- експорт пшениці та соняшникової олії зменшиться на 34%, ріпаку – на 22%.
«Моделювання на рівні господарства показує ще глибшу проблему: 51% фермерів, які обробляють 1,4 млн га, не мають технологічних можливостей переходити на більш дорогі та слабші альтернативи. І це не дивно: коли в певній культурі 40-80% технологічної схеми базується на ключових препаратах, одноразова заборона – це не «легкий перехід», а фактичне відключення технології», – додає експерт ринку Владислав Седик.
Дискусія полягає в тому, що законодавство ЄС трактує можливість використання лише тих препаратів, які дозволені в ЄС, тоді як українські аграрії використовують ширший перелік діючих речовин. Їх треба заборонити до вступу України в Євросоюз. І це один із найбільших викликів для українського агросектору, тому що жодна країна ЄС не зробила цього відразу, всі рухалися поступово.
Провідні професійні асоціації – Український клуб аграрного бізнесу, Європейська бізнес асоціація, Всеукраїнська аграрна рада – наголошують на важливості досягнення державою під час переговорів про вступ до ЄС належних перехідних періодів щодо нових правил використання засобів захисту рослин.
«А це, за оцінками агрохімічного ринку, в ідеалі має становити 10 років з моменту виходу. За цей час виробники засобів захисту рослин разом із науковцями зможуть розробити принципово нові системи захисту рослин, а агровиробники — впровадити їх на практиці без тих негативних наслідків, які можуть виникнути у разі раптової, негайної заборони без перехідних періодів», — говорить Віктор Погорілий, керівник департаменту агрохімії ЄБА.
Крім скорочення вибору пестицидів, для фермерів буде практично заборонена аерообробка, особливо безпілотниками, хоча Директива 2009/128/ЄС про це нічого не говорить, збільшаться буферні зони, що означає втрати від 5 до 15% посівних площ, комплексний захист рослин буде обов’язковим, дезінфекція планується під подвійним контролем, і все ще існують ризики втрати ринків збуту або їх блокування не менше ніж на шість місяців через відсутність законодавчої бази залишкових рівнів (МЗР).
Слід зазначити, що перевищення ГДК або відсутність встановленої норми автоматично зробить лот непридатним для продажу на ринку ЄС.
При цьому ГДК низки діючих речовин в ЄС є вищими, ніж в Україні, включно з речовинами, які вже заборонені в ЄС, але МДК ще не переглянуті до базового рівня. За умов інтеграції у внутрішній ринок це означає, що продукція з ЄС з підвищеним вмістом залишків зможе безперешкодно потрапляти до українського споживача. Така ситуація створює ризики для здоров'я населення та нерівні конкурентні умови для українських виробників. Тому Україна також має відстоювати принцип гармонізації ГДК на нижчому з двох рівнів — як стандарту, що гарантує максимальний захист споживачів.
