Угода між урядами США та України «про створення Американо-українського інвестиційного фонду реконструкції» залишає неконкретизованими низку важливих положень двостороннього співробітництва та передусім фіксує базові, політичні параметри, передає “Європейська правда”, яка читала документ, підписаний у Вашингтоні.

Видання зазначає, що переговори ведуться Україна і США дійшли рішення знову розділити угоду на кілька складових. Двостороння угода, підписана в середу у Вашингтоні, визначає політичні параметри співпраці двох урядів щодо розробки надр, продажу корисних копалин, а також американської допомоги, в тому числі військової, яку Україна отримає в майбутньому.

Однак багато деталей, у тому числі й політичного значення, будуть прописані в “технічній угоді”, яка ще не готова до підписання. Угода, підписана в середу, складається всього з 12 сторінок. Для порівняння, попередній проект, який США передали Україні в березні, викладений таким же шрифтом, має понад 90 сторінок.

Параметри підписаної угоди відповідають більшості ключових тез, які прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив напередодні.

Так, у документі справді детально описані гарантії, які угода не суперечитиме домовленостям України з ЄС і прагненню України приєднатисяі в разі виникнення такого протиріччя в угоді про вступ з Євросоюзом мають бути переглянуті положення угоди з США.

Документ не підпорядковує Україну американській правовій системі – спори вирішуються на паритетних засадах, на основі консультацій.

Для американських компаній немає «права першочергової відмови» в отриманні ліцензій для видобутку корисних копалин в Україні, проте американські компанії повинні мати доступ до аукціонів або переговорів щодо купівлі таких корисних копалин на умовах не гірших за інших покупців.

Це написано в договорі список корисних копалинвиробництва, якого це стосується. Йдеться про видобуток в Україні алюмінію, сурми, миш’яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індій, іридію, лантану, літій, лютецій, магній, марганець, неодим, нікель, ніобій, паладій, платина, калій, празеодим, родій, рубідій, рутеній, самарій, скандій, тантал, телур, тербій, тулій, олово, титан, вольфрам, уран, ванадій, ітербій, ітрій, цинк, цирконію, нафти, природного газу, і мова йде лише про нові родовища, на які Україна видасть ліцензії після набуття чинності угоди. Цей перелік може бути розширено лише за згодою сторін.

Угода не регулює видобуток корисних копалин і доходи від видобутку інших корисних копалин.

Також це не стосується доходів від української інфраструктурияк спочатку пропонували США.

Дохід від продажу ліцензій і рентних платежів Україна вкладає в спільний фонд від видобутку цих корисних копалин, але має право перераховувати туди й додаткові кошти.

Внеском США можуть стати, зокрема, нові поставки зброї для ЗСУ. «Якщо […уряд США] надає нову військову допомогу уряду України в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєння, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок США вважатиметься збільшеним на розрахункову вартість такої військової допомоги», – йдеться в угоді.

Про це зазначає видання деякі норми, заявлені прем'єр-міністром, не описані в угодахі. Так, у ньому не йдеться про принципи управління фондом, а також про зобов’язання США протягом 10 років не виводити доходи з фонду, а реінвестувати 100% коштів у відновлення України. Ці позиції мають бути прописані в наступній угоді, текст якої готується.

• Після підписання документа глава Мінфіну США Скотт Бессент назвав його “історичною угодою про економічне партнерство” для створення інвестиційного фонду для відновлення України.